«Одеса 1941-1944. Невідомі сторінки»: презентовані унікальні документи та фотографії
4 квітня 2019 року в Літературному музеї відбулася презентація книги «Одеса 1941-1944. Невідомі сторінки», яка була видана в рамках святкування 75-ї річниці визволення Одеси від нацистських окупантів. У проекті зібрані документи і фотографії, що відобразили Одесу довоєнних років, періоду оборони, окупації та визволення.
«Це історія тих складних військових років, які пережило наше місто. Дуже важливо, щоб ми пам'ятали і шанували пам'ять тих, хто ступив у вічність, захищаючи свою сім'ю, місто, країну, і передавали цю пам'ять наступним поколінням. Саме так: без маніпуляцій, замовчування і прикрас», - підкреслив Геннадій Труханов.
Книги передані для громадського користування бібліотечній системі міста, ветеранським організаціям і військово-патріотичним клубам, Всесвітньому клубу одеситів, музеям, а також туристичній асоціації міста.
Автори проекту «Одеса 1941-1944. Невідомі сторінки»: Михайло Пойзнер, Олександр Грабовський, Олег Губар, Олег Етнарович, Габріель Михайлов, Андрій Кисловський. Книга видана за підтримки Одеського міського голови Геннадія Труханова.
6 квітня 2019 року о 9:30 на Алеї Слави відбудеться передача книг іноземним учасникам 46-го традиційного туристичного переходу «100 км за 24 години Поясом Слави» та велоралі «100 кілометрів за 10 годин Поясом Слави», які присвячені 75-й річниці визволення Одеси від нацистських окупантів.
Як зазначив у передмові один з авторів проекту Михайло Пойзнер, у книзі представлені унікальні історичні документи і фотографії. Це не історія військових дій, не історія перемог і поразок - це фрагменти людської історії.
«…Предвоенная Одесса. Еще «живы» здания со старой архитектурой. С фотографий глядят веселые, безмятежные, сосредоточенные лица. Многие погибнут. Многим предстоит пережить военное лихолетье. Они еще не знают об окопах и передовой, гетто и концлагерях, бомбежках и разрушениях Одессы, потерях родных и близких.
…Одесса, август 1941-го. Осажденный город. Город подтянулся по-военному.
Враг не пройдет! В глазах одесситов прочитывается одержимость и уверенность. Но далеко не все зависит от защитников города… К оккупации по большому счету никто не готовился. Долгие годы тема оккупации Одессы замалчивалась. Была героическая оборона, были катакомбы, были героические партизаны, было героическое освобождение. А что было между этими событиями? Пролитая кровь не измеряется цифрами, но мы должны помнить, что только за первые две недели оккупации в Одессе уничтожены порядка 50000, а за годы оккупации в одесском регионе – не меньше 250000 только одних евреев. Перед вами официальные Приказы и Указы румынских властей. Это чудовищные по цинизму документы... Их и сегодня нельзя читать без содрогания.
…Оккупанты считали, что пришли в Одессу навечно. Хозяйским глазом осматривали наш порт, наши улицы и бульвары. Им было наплевать на нашу историю, наши традиции, наши человеческие ценности. Ничего не получилось. Да и не могло получиться. Не тот это город! Настал долгожданный апрель 1944-го! Перед вами письма в только что освобожденную Одессу. Сколько теплоты и светлых чувств вложено в их строки! Сколько надежд и радости обещает предстоящая встреча с родным городом! Память у одесситов не должна быть короткой…»
* * * *
